Педагогічна
творчість
Творчість – одне із
найзагадковіших явищ у житті кожної людини і суспільства в цілому. Творчість не
тільки забезпечує поступальний рух суспільства вперед, розвиток земної цивілізації. Творчість, що може навіть
важливіше, з погляду гуманності
буття, маючи могутній психореабілітаційний ефект,
охороняє людину, творця від стресів, відгороджує від повсякденності і суєти, дозволяє
зануритися в себе, у свою творчість,
черпати в ній сили й натхнення для життя і творчих звершень. Природа, немов би розумно
подбала про те, щоб люди, здатні до нестандартного сприйняття світу, а тому й
до забезпечення своїми інноваційними рішеннями і підходами його (світу)
відновлення і перетворення, не були розіп'яті і знищені традиційністю і
рутинністю, які завжди чинять опір творчості.
Люди, здатні до творчості, легко адаптуються в будь-якому
соціальному середовищі, життєвій і професійній ситуаціях.
Здатності і можливості до адаптації знаходяться в них
самих, у їхньому умінні абстрагуватися від другорядних моментів, виділяти головне й істотне,
бачити цікаве й перспективне, вибудовувати можливі варіанти вирішення проблем,
практичних шляхів їх розв'язання, зосереджуватися на їхній реалізації. Могутнім творчим
потенціалом для людини в сучасному
світі, її підтримкою і захистом, засобом адаптації до змін мінливого світу може і повинна стати
творча професійна діяльність.
Педагогічна творчість займає
особливе місце серед різ них видів творчості, оскільки саме вона визначає
вектори динамічного розвитку всіх творчих процесів людства. Носієм педагогічної
творчості є вчитель, який стоїть біля витоків розвитку особистості кожної
людини. Саме вчитель значною мірою супроводжує і надихає творчий розвиток
людини у найбільш сензитивні до педагогічного впливу періоди її життя. Метою і
результатом педагогічної творчості є творчий розвиток учнів, який передбачає
поступове формування в учнів здатності до творчості – інтегральної якості
особистості, що об'єднує спрямованість й мотиви, творчі уміння й психічні
процеси, характерологічні якості особистості, які забезпечують людині успіх у
творчості і піднімають діяльність людини до творчого рівня.
Особливість будь-якого творчого процесу – процесу, в результаті якого
створюється якісне нове – полягає в тому, що не тільки людина-творець впливає
на результат власної творчості, а й сам предмет творчості сприяє подальшому
творчому розвитку людини. Саме тому у процесі педагогічної творчості творчий
розвиток учнів виступає як метою діяльності вчителя, так і засобом творчого розвитку
особистості самого вчителя, підвищення його професійної компетентності і рівня педагогічної
майстерності. Отже, педагогічна творчість веде до професійної і особистісної самореалізації
вчителя в процесі педагогічної діяльності. Підготовка вчителя до педагогічної
творчості забезпечує його здатність як до формування та розвитку творчої особистості
учня, так і до власного професійного та особистісного саморозвитку, що є домінуючими
цілями його професійної підготовки. Підготовка вчителя до педагогічної
творчості набуває завершеності, якщо будується на основі органічної єдності
загального, особливого та індивідуального. Як загальне– вона є складовою
професійної загальнопедагогічної підготовки вчителя; як особливе – має свою
специфіку, зумовлену особливостями й закономірностями творчого процесу і формування
творчої особистості; як індивідуальне – відображає залежність підготовки від
особистісних якостей учителя. Творчі можливості людини реалізуються не тільки в
предметній діяльності, а й у самому процесі його життя, самореалізації як
засобі самоствердження, самовираження і саморозвитку.
Якщо спиратись на короткий огляд історичної і сучасної літератури є можливість
сформулювати модель сучасного вчителя як людини розумної, висококультурної,
освіченої, доброї, вольової, обдарованої. Модернізація педагогічної освіти має
бути зорієнтована на забезпечення в особистості вчителя саме таких рис.
Проблема педагогічної творчості, її визначення і правильного врахування у
вимірюванні рівня професіоналізму є вкрай актуальною. Творча майстерність
будь-якого фахівця має свої особливості, а тому вона певною мірою
індивідуалізована. Поняття «педагогічна творчість» розуміється як діяльність
педагога, що спрямована на досягнення максимально можливого пізнавального,
виховного і розвивального результату під час навчання школярів. У «вимірюванні»
цих досягнень педагога вбачається його творча активність, творча позиція з явно
дієвими творчими актами. У характеристиці педагога стандартно визначають чотири
основні складові його кваліфікації: компетентність, моральність, ініціативність,
умілість.
Готовність педагога до творчості сучасні автори все частіше називають
«креативністю»». Ця готовність є першим етапом педагогічної творчості, коли
діяльність педагога спрямована на пошук способів, що забезпечують максимальну
реалізацію пізнавального (освітнього), виховного і розвивального потенціалу
уроку.
Стратегію сучасної педагогічної освіти складають суб'єктивний розвиток і
саморозвиток особистості вчителя, здатного не тільки обслуговувати педагогічні
й соціальні технології, які є, але й виходити за межі нормативної діяльності,
здійснювати інноваційні процеси творчості в широкому розумінні. Ця стратегія
повинна втілюватись у принциповій спрямованості змісту й форм навчального
процесу сучасної школи на пріоритет особистісно зорієнтованих технологій
педагогічної освіти при формуванні в учителів готовності до творчої діяльності.
Вирішення цих складних завдань об'єктивно необхідне для розв'язання реально
існуючих суперечностей, що накопичились за останні роки в освітній практиці та
суспільстві в цілому, між потребою держави у високоосвічених творчих
особистостях, здатних працювати й діяти в нестандартних ситуаціях і небажанням
людини самостійно залучатись до серйозних творчих пошуків.
Усунення зазначених суперечностей значною мірою залежить від наукового
обґрунтування педагогічних технологій формування готовності учителів до
самостійної творчої діяльності, що базуються на врахування сучасних вітчизняних
і світових педагогічних концепцій і теорій.
Немає коментарів:
Дописати коментар